Deuteronomy 21

та й скаже до них: „Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бо́ю проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, — не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх, 1бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!“ 2А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: „Хто є тут такий, що збудував нови́й дім, та не справив обряду поно́вин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поно́вин. 3І хто є тут такий, що засадив виноградинка та не користався ним? ▼

▼Гебрейське lo chillelo „не зробив його світським“; згідно з 3 М. 19. 23-25 новопосаджене рахується Божим, і тільки, п'ятого року, по узаконенні, господар може їсти плоди його.

Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним. 4А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її“. 5І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: „Хто є тут такий, що лякли́вий та м'якосе́рдий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розсла́бив він серця́ братів своїх, як є серце його“. 6І станеться, коли урядники закінча́ть промовляти до народу, то призначать зверхників для військо́вих відділів на чоло́ народу. 7Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир. 8І станеться, якщо воно відповість тобі: „Мир“, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі. 9А якщо воно не зами́рить з тобою, і буде прова́дити з тобою війну, то обло́жиш його. 10І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча. 11Тільки жіно́к, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здо́бич його забере́ш собі, і будеш ти їсти здо́бич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій. 12Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів. 13Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі, 14бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеяннна, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій, 15щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидо́ти, що робили вони богам своїм, бо тоді́ згрішите́ ви перед Господом, Богом своїм. 16Коли будеш обляга́ти місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його де́рева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне де́рево — то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста? 17Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітне́ш, і будеш будувати з ньо́го речі обляга́ння проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його. 18

Труп на полі

19Коли на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій на володіння, буде зна́йдений забитий, що впав на полі, і не буде відо́мим, хто́ вбив його, 20то повиходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо забитого. 21І станеться, коли довідаються про місто, найближче до забитого, то ві́зьмуть старші́ того міста телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не тягана в ярмі. 22І старші того міста зведуть ту телицю до долини висиха́ючого потоку, що на ньому не о́рано, і що він не засіюваний, і там у долині висиха́ючого потоку переріжуть шию тій телиці. 23І піді́йдуть священики, Левієві сини, — бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'я́м, і за їхніми словами буде рішатися всяка супере́чка та всяка пораза.