Isaiah 53

то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя. 1Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд, 2поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку. 3Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає, 4тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою! 5

Ро́зпач Йова

6Життя моє стало бридке́ для моєї душі... Нехай наріка́ння своє я на се́бе пущу́, нехай говорю́ я в гірко́ті своєї душі! 7Скажу Богові я: Не осу́джуй мене́! Повідо́м же мене, чого став Ти зо мною на прю? 8Чи це добре Тобі, що Ти гно́биш мене́, що пого́рджуєш тво́ривом рук Своїх, а раду безбожних осві́тлюєш? 9Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить люди́на люди́ну? 10Хіба Твої дні — як дні лю́дські, чи лі́та Твої — як дні мужа, 11що шукаєш провини моєї й виві́дуєш гріх мій, 12хоч ві́даєш Ти, що я не беззако́нник, та нема, хто б мене врятува́в від Твоєї руки?