James 4

це не мудрість, що ніби зве́рху походить вона, але земна, тілесна та де́монська. 1Бо де за́здрість та сварка, там бе́злад та всяка зла річ! 2А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, ла́гідна, покірлива, повна милосердя та добрих пло́дів, безстороння та нелукава. 3А плід праведности сіється творцями миру. 4

Бог проти́виться гордим

5Звідки ві́йни та свари між вами? Чи не звідси, — від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють? 6Бажаєте ви — та й не маєте, убиваєте й за́здрите — та досягнути не можете, сва́ритеся та воюєте — та не маєте, бо не проха́єте, 7прохаєте — та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розко́ші свої. 8Перелю́бники та перелю́бниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом — то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові при́ятелем, той ворогом Божим стається. 9Чи ви ду́маєте, що даремно Писа́ння говорить: „Жада́є аж до за́здрости Дух, що в нас пробуває“? 10Та ще більшу благода́ть дає, через що й промовляє: „Бог противиться гордим, а смиренним дає благода́ть“.

Підкоря́ймося Богові

11Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, — то й утече він від вас. 12Набли́зьтесь до Бога, то й Бог набли́зиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні! 13Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум! 14У покорі́ться перед Господнім лицем, — і Він вас підійме!

Не судіть один о́дного

15Не обмовляйте, брати, один о́дного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Зако́на обмовляє та судить Зако́на. А коли ти Зако́на осуджуєш, то ти не викона́вець Закона, але суддя. 16Один Законода́вець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?

У всьому покладаймось на Бога

17А ну тепер ви, що говорите: „Сьогодні чи взавтра ми пі́дем у те чи те місто, і там рік проживе́мо, та бу́демо торгувати й заробляти“,