Jeremiah 9

Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував. 1Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене. 2І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок: 3для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй. 4Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу. 5Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою. 6По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями. 7І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик. 8Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли. 9Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він! 10

Та проне́слася слава, як вітер

11А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї. 12Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась! 13Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу! 14рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом. 15Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв, 16так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах підземних та скелях, 17ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, — 18сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю! 19А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром. 20Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни, 21бо Він розв'яза́в мого пояса ▼

▼Розв'язати пояса — позбавитися сили.

й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм. 22По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого. 23Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, — 24немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем. 25Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє. 26А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!