Zechariah 1

Стали зверхники Юди, мов ті, що межу́ перено́сять, — на них виллю, як воду, Свій гнів! 1Єфрем став пригно́блений, су́дом розбитий, бо він намагався ходи́ти за марно́тою. 2І Я буду, як міль, для Єфрема, і мов та гнили́зна для дому Юди. 3І побачив Єфрем свою хворість, а Юда — свого чиряка́, і Єфрем відійшов до Ашшу́ра і послав до царя до великого. Та він вилікувати вас не зможе, і не вигоїть вам чиряка! 4Бо Я — немов лев для Єфрема, і немов той левчук дому Юди. Я, Я розшматую й піду́, — і ніхто не врятує! 5Піду́, повернуся до місця Свого, аж поки провини своєї вони не призна́ють, і не стануть шукати Мого лиця. Та в утиску будуть шукати Мене! 6

Вернімось до Господа!

7Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматува́в — і нас вилікує, ударив — і нас перев'яже! 8Ожи́вить він нас до двох день, а третього дня нас поставить, — і будемо жити ми перед обличчям Його. 9І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці, і Він при́йде до нас, немов дощ, немов дощ весняни́й, що напоює землю. 10Що, Єфреме, зроблю́ Я тобі, що зроблю тобі, Юдо? І Бо ваша любов, немов хмара поранку, і мов та роса, що зникає уранці, — 11тому Я тесав їх пророками, позабивав їх проре́ченням уст Своїх, і суд Мій, як світло те, вийде. 12Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізна́ння — більше від цілопалень. 13Вони заповіта Мого порушили, мов той Ада́м, вони там Мене зрадили. 14Ґілеад, місто злочинців, повне кривавих слідів. 15І як той розбишака чига́є, так ватага священиків на дорозі в Сихем — учиняють розбі́й, бо зло́чин учиняють вони. 16У домі Ізраїля бачу жахли́ве, — там блуд у Єфрема, занечи́стивсь Ізраїль. 17Також, Юдо, для тебе жнива́ пригото́влені, як Я долю наро́ду Свого поверну́! 19

Гордість Ізраїля сві́дчить на нього

20Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарі́ї, бо роблять вони неправдиве, і зло́дій прихо́дить, грабує на вулиці ба́нда. 21І не ду́мають в серці своє́му, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. тепер їхні вчинки ось їх оточи́ли і перед обличчям Моїм постава́ли.