Mark 11

І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх, і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре ніхто в людей не сідав, одвязавши його, приведіть. І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господові його треба; й зараз його відошле сюди. Пійшли ж вони, й знайшли осля лривязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його. І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля? Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх. І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него. Многі ж одежу свою розстилали по дорозі, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу. Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє; 10 благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах! 11 І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанню з дванайцятьма. 12 І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв, 13 і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листе, прийшов, чи не знайде чого на ній. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви. 14 І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його. 15 І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав, 16 і не давав, щоб хто носив посуд через церкву. 17 І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всіх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників. 18 І чули письменники та архиєреї й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його. 19 І, як вечір, настав, вийшов Вів осторонь із города. 20 А вранці, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння. 21 І споглянувши Петр, рече Йому; Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла. 22 І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу. 23 Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серпЇ своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже. 24 Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам. 25 І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші. 26 Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших. 27 І приходять знов у Єрусалим; і, як по церкві ходив Він, приступають до Вето архиєреї, та письменники, та старші, 28 і кажуть Йому: Якою властю Ти і се робиш? і хто Тобі власть таку дав, щоб се робити? 29 Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю. 30 Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть мені. 31 І міркували між собою, говорячи: Коди скажемо: 3 неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому? 32 Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всі бо мали Йоана, що він справді пророк був. 33 І, озвавшись, кажуть Ісусові: Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.
Copyright information for UkrKulish