Mark 15

І зараз уранці, порадившись архнєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові. І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш. І винуватили Його архиєреї багато. Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують; Ісус же більш нічого не відказав, так що дивував ся Пилат. На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили. Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили. І гукаючи народ, почав просити, щоб, як щоразу, зробив їм. Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського? 10 Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї. 11 Архиєреї ж напустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм. 12 Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським? 13 Вони ж знов закричали: Розпни Його, 14 Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали : Розпни Його. 15 Пилат же, хотівши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб рознято Його. 16 Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту. 17 І одягли Ного в багряницю, і положили на Него, сплівши з тернини, вінець, 18 та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський! 19 І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому. 20 І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряниці, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розняти Його. 21 І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб ніс хрест Його. 22 І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце. 23 І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв. 24 І розпинателї Його поділили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде. 25 Була ж година третя, і розняли Його. 26 І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський. 27 І розняли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него. 28 І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полічено Його. 29 І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш, 30 спаси себе й зійди з хреста. 31 Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Інших спасав, себе не може спасти. 32 Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й ввіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його. 33 Як же настала година шоста, темрява стала по всїй землі аж до години девятої. 34 А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси? 35 І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе. 36 Побігши ж один, і сповнивши губку оцтом і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия знята Його. 37 Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув. 38 І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу. 39 Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши зітхнув, каже: Справді чоловік сей Син був Божий. 40 Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия, 41 що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим. 42 А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою, 43 прийшов Иосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тіла Ісусового. 44 Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер. 45 А довідавшись од сотника, дав тіло Йосифові, 46 і, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висічений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу. 47 Мария ж Магдалина й Мария Иосиїна дивились, де Його положено.
Copyright information for UkrKulish