‏ 1 Thessalonians 2

Служіння Павла в Солуні

1Ви знаєте, брати, що наш прихід до вас не був марним. 2Як вам відомо, перед нашим приходом до вас ми зазнали страждань та зневаги у Филиппах, але за допомогою нашого Бога ми наважилися звіщати вам Божу Добру Звістку, незважаючи на сильне протистояння. 3Бо в нашому заклику немає ні омани, ні нечистих мотивів, ні лукавства. 4Навпаки, ми говоримо, як ті, кого Бог визнав гідними та кому доручив Добру Звістку. Ми намагаємося догодити не людям, а Богові, Який випробовує наші серця. 5Ви знаєте, що ми ніколи не використовували підлесливого слова й не приховували жадібності – Бог цьому свідок. 6Ми не шукали похвали ні від людей, ні від вас, ні від когось іншого, 7хоч, як апостоли Христа, могли б бути тягарем для вас. Навпаки, ми були серед вас як годувальниця, яка доглядає за своїми дітьми. 8Ми полюбили вас настільки, що були раді поділитися з вами не лише Божою Доброю Звісткою, але й своїм життям – такими дорогими ви нам стали. 9Звичайно, брати, ви пам’ятаєте нашу працю та труднощі: проповідуючи вам Божу Добру Звістку, ми вдень та вночі працювали, щоб нікого з вас не обтяжувати. 10Ви та Бог – свідки того, як свято, праведно й бездоганно ми поводилися з вами, віруючими. 11Бо ви знаєте, що кожного з вас, немов батько своїх дітей, 12ми заохочували, втішали й закликали жити гідно перед Богом, Який кличе вас у Своє Царство й славу.

13Тому й ми постійно дякуємо Богові, бо ви, отримавши Слово Боже, яке почули від нас, прийняли його не як людське слово, а як те, чим воно є насправді, – як Слово Боже, що діє у вас, віруючих. 14Адже ви, брати, стали наслідувачами Божих церков, які перебувають в Юдеї в Христі Ісусі, бо ви постраждали від свого народу так само, як і вони від юдеїв, 15які вбили Господа Ісуса та пророків, а також переслідували й нас. Вони не догоджають Богові й вороже ставляться до всіх людей, 16перешкоджаючи нам проповідувати язичникам, щоб вони могли бути спасенні. І так вони додають до своїх гріхів. Проте нарешті гнів Божий
Деякі рукописи не містять цього слова.
спіткав їх.

Прагнення Павла побачити солунян

17А ми, брати, розлучившись із вами на короткий час, – тілом, а не серцем, – ще з більшим прагненням намагалися побачити вас. 18Тому ми – точніше я, Павло, – намагалися прийти до вас декілька разів, але сатана перешкоджав нам. 19Бо хто є нашою надією, радістю чи вінком слави перед нашим Господом Ісусом, коли Він прийде? 20Справді, ви – наша слава й радість.
Copyright information for UkrNPU