‏ Acts 9

Навернення Савла

1Савл, ще дихаючи погрозою вбивства та злобою на учнів Господа, пішов до первосвященника 2та попросив у нього листи до синагог Дамаска, щоб він міг арештовувати й приводити до Єрусалима послідовників Шляху, як чоловіків, так і жінок. 3Коли він вже наближався до Дамаска, раптом засяяло світло з неба навколо нього.

4Він упав на землю й почув голос:

―Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?

5Він спитав:

―Хто Ти, Господи?

Ісус відповів:

―Я Ісус, Якого ти переслідуєш. Тяжко тобі бити ногою колючку!

6Налякавшись, він із трепетом сказав:

―Господи, що хочеш, щоб я робив?

Господь сказав: ▼

▼Деякі рукописи не містять слів: Тяжко тобі… Господь сказав.

―Підведися та йди до міста, і там скажуть тобі, що треба робити.

7Люди, які подорожували разом із ним, стояли онімілі: вони чули голос, але нікого не бачили. 8Савл підвівся із землі, і хоча очі були розплющені, нічого не бачив. Тому його взяли за руки й привели в Дамаск. 9Три дні він нічого не бачив, не їв і не пив.

10У Дамаску був учень, на ім’я Ананія.

Господь сказав йому у видінні:

―Ананіє!

Він відповів:

―Так, Господи!

11Господь сказав йому:

―Встань та йди на вулицю, яка зветься Прямою, і в домі Юди запитай чоловіка з Тарса, на ім’я Савл. Бо ось він зараз молиться 12й у видінні побачив чоловіка, на ім’я Ананія, що увійшов та поклав на нього руки, щоб він знову міг бачити.

13Ананія відповів:

―Господи, я від багатьох людей чув про цього чоловіка, як багато лиха він заподіяв Твоїм святим у Єрусалимі. 14І сюди він прийшов, отримавши повноваження від первосвященників, заарештовувати всіх, хто призиває Твоє ім’я.

15Але Господь сказав йому:

―Іди, бо цей чоловік – знаряддя, обране Мною для того, щоб звістити Моє ім’я язичникам, царям та синам Ізраїлю. 16Я покажу йому, скільки він має вистраждати за Моє ім’я.

17Ананія пішов, зайшов у дім і, поклавши руки на Савла, сказав: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі дорогою сюди, надіслав мене до тебе, щоб ти знову міг бачити та був наповнений Святим Духом». 18І вмить немовби луска впала з його очей, він знову міг бачити й, піднявшись, був охрещений. 19Потім він поїв, і до нього повернулися сили.

Савл проповідує в Дамаску

Савл залишився кілька днів разом з учнями в Дамаску 20й одразу почав проповідувати в синагогах, що Ісус – Син Божий. 21Усі, хто його чув, здивовано казали: «Хіба це не той, хто знищував у Єрусалимі тих, що призивали це ім’я, і сюди він прийшов, щоб їх зв’язати та привести до первосвященників?» 22А Савл усе більше зміцнювався й бентежив юдеїв, що жили в Дамаску, доводячи, що Ісус є Христос.

23Коли минуло багато днів, юдеї змовилися вбити його. 24Однак Савл дізнався про цю змову. Вони вдень та вночі стежили за воротами, щоб убити його. 25Але учні, узявши його, вночі спустили в кошику по стіні.

Савл у Єрусалимі

26Коли Савл прибув до Єрусалима, то намагався приєднатися до учнів, але вони боялися й не вірили, що він теж учень. 27Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів та розповів їм, як у дорозі Савл побачив Господа, і як Він говорив до нього, і як у Дамаску він сміливо проповідував в ім’я Ісуса. 28І Савл залишився з ними, вільно виходячи та входячи в Єрусалим. Він сміливо проповідував в ім’я Господа, 29говорив та сперечався з грекомовними юдеями, і вони намагалися вбити його. 30Коли брати довідалися про це, то вивели його до Кесарії, а потім доправили до Тарса.

31Церква у всій Юдеї, Галілеї та Самарії мала спокій, зміцнювалась, ходила в страху Господньому й, отримуючи втіху Святого Духа, зростала.

Зцілення Енея

32Петро, проходячи через усі міста, прийшов до святих, які мешкали в Лідді. 33Там знайшов чоловіка, на ім’я Еней, який уже вісім років лежав у ліжку, адже був паралізований. 34Петро промовив до нього:

«Енею, Ісус Христос зцілює тебе, підведись і збери своє ліжко». І вмить той піднявся. 35Усі жителі Лідди та Сарона, які побачили його, навернулися до Господа.

Воскресіння Тавіти

36У Яффі була одна учениця, на ім’я Тавіта (що перекладається як «сарна» ▼

▼Грецькою: Доркас.

). Її життя завжди було повне добрих вчинків та милостинь, які вона робила. 37Саме в той час вона захворіла й померла. Її обмили та поклали у верхню кімнату. 38Оскільки Лідда знаходиться близько до Яффи, учні, почувши, що Петро знаходиться там, надіслали до нього двох чоловіків просити його: «Прийди до нас скоріше!»

39Петро пішов разом із ними й, коли прийшов, його повели у верхню кімнату. Усі вдови зібралися біля нього, вони плакали й показували сорочки та іншу одежу, яку Тавіта робила, коли була разом із ними.

40Петро вивів усіх із кімнати, став на коліна та помолився. Потім, повернувшись до тіла померлої, сказав: «Тавіто, встань!» Вона розплющила очі й, побачивши Петра, сіла. 41Він, узявши її за руку, допоміг їй піднятися. Потім, покликавши святих та вдів, представив її живою. 42Про це стало відомо у всій Яффі, і багато людей увірувало в Господа. 43Петро ж перебував у Яффі ще багато днів у Симона, який обробляв шкіру.