‏ Luke 5

Покликання перших учнів

1Одного разу, коли Ісус знаходився біля озера Генезарет і натовп людей тиснувся до Нього, аби слухати Слово Боже, 2Він побачив два човни, що стояли біля берега. А рибалки, вийшовши з них, чистили сіті. 3Ісус увійшов до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його відплисти трохи від берега й, присівши, навчав людей із човна.

4Коли ж закінчив говорити, сказав Симонові:

―Відпливи на глибину, та закиньте сіті для лову.

5Симон сказав у відповідь:

―Наставнику, ми цілу ніч працювали та нічого не впіймали, але за Твоїм словом я закину сіті.

6Зробивши це, піймали так багато риби, що сіті почали рватись. 7Вони покликали й своїх товаришів з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм. Ті прийшли й наповнили рибою обидва човни так, що вони стали потопати.

8Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісуса та промовив:

―Господи, відійди від мене, бо я людина грішна!

9Адже страх охопив його й усіх, хто був із ним, від такої кількості спійманої риби, 10а також Якова та Івана, синів Зеведеєвих, котрі були спільниками Симона.

І промовив Ісус до Симона:

―Не бійся, віднині будеш ловити людей.

11Витягнувши човни на берег, вони залишили все та пішли за Ним.

Зцілення прокаженого

12Коли Ісус перебував в одному місті, прийшов до нього чоловік, що був увесь покритий проказою. Побачивши Ісуса, він впав долілиць та просив Його, кажучи:

―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.

13 Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив:

―Хочу, будь чистим!

І вмить проказа залишила його.

14 Ісус наказав йому:

―Нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси жертву за своє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідчення. ▼

▼ Див. Лев. 13:49.

15Однак звістка про Ісуса розходилася ще більше, і багато людей приходило до Нього послухати та отримати зцілення від своїх хвороб. 16Він же відходив у пустелю та молився там.

Зцілення паралізованого

17Одного дня, коли Ісус навчав людей, були там фарисеї та вчителі Закону, що прийшли з усіх сіл Галілеї та Юдеї, а також з Єрусалима; і сила Господня була з Ним, щоби зцілювати, 18І ось декілька людей принесли на носилках паралізованого та хотіли внести його й поставити перед Ісусом. 19Не маючи можливості внести його через натовп, вони залізли на дах та спустили його разом із носилками через отвір у покрівлі на середину, прямо перед Ісусом. 20Побачивши їхню віру, Він промовив: «Друже, прощаються тобі гріхи твої!»

21Книжники та фарисеї почали розмірковувати кажучи: «Хто Він такий, що богохульствує? Хто може прощати гріхи, окрім Самого Бога?»

22Але Ісус, знаючи їхні думки, відповів: «Чому ви так роздумуєте у ваших серцях? 23Що легше сказати: „Прощаються тобі гріхи твої!“чи „Встань і ходи!“? 24Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І промовив до паралізованого: «Кажу тобі: встань, візьми свої носилки та йди додому!»

25Той відразу ж встав перед ними, узяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога. 26Усіх охопив подив, і почали прославляти Бога. Сповнені страхом, вони говорили: «Дивовижні речі ми бачили сьогодні!»

Покликання Левія

27Після цього Ісус вийшов та побачив митника, на ім’я Левій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!»

28Залишивши все, той піднявся й пішов за Ісусом.

29І влаштував Йому Левій у своєму домі велику гостину; там було багато митників та інших, що сиділи з Ісусом за столом.

30А фарисеї та книжники нарікали, кажучи Його учням:

―Чому ви їсте та п’єте разом із митниками й грішниками?

31Ісус же відповів їм:

―Не здорові потребують лікаря, а хворі. 32Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.

Питання про піст

33Тоді вони сказали Йому:

―Учні Івана часто постяться та моляться, так роблять і фарисеї, а Твої їдять і п’ють!

34Ісус відповів:

―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними? 35Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть у ті дні.

36Він розповів їм притчу:

―Ніхто не розриває нової одежі, щоби з неї пришити латку до старої одежі, бо й нову розірве, і до старої не пасує латка з нової. 37Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино розірве їх і виллється, а бурдюки пропадуть. 38Але молоде вино треба вливати в нові бурдюки. 39І ніхто, випивши старого вина, не захоче молодого, бо каже: «Старе краще!»