‏ Matthew 8

Очищення прокаженого

1Коли Ісус зійшов з гори, багато людей пішло за Ним. 2І ось один прокажений прийшов, поклонився Йому й промовив:

―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.

3 Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив:

―Хочу, будь чистим!

І вмить чоловік очистився від прокази.

4Ісус сказав йому:

―Дивись, нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси дар, який наказав Мойсей, їм на свідчення.

Віра сотника

5Коли ж Ісус увійшов до Капернаума, прийшов до Нього сотник, який просив Його, 6кажучи:

―Господи, мій слуга лежить вдома паралізований і тяжко страждає.

7 Ісус сказав йому:

―Я прийду та зцілю його.

8Але сотник відповів:

―Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але скажи лише слово, і одужає мій слуга.
9Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою воїнів. Кажу одному: «Іди!» – і він іде, а іншому: «Прийди!» – і він приходить, і рабу моєму: «Зроби це!» – і він робить.

10Почувши це, Ісус здивувався та промовив тим, що йшли за Ним:

―Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри.
11Кажу ж вам: багато хто прийде зі сходу та заходу і сядуть за стіл разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному. 12А сини Царства будуть викинуті геть у темряву, де буде плач та скрегіт зубів.

13А сотникові Ісус сказав:

―Іди! Нехай станеться за твоєю вірою!

І тієї ж миті його слуга одужав.

Зцілення багатьох людей

14Прийшовши в дім Петра, Ісус побачив, що його теща лежить у гарячці. 15Він доторкнувся до її руки – і гарячка залишила жінку. Вона встала та почала прислуговувати Йому.

16Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих. Він словом виганяв духів та зцілив усіх хворих на різні недуги, 17щоб сповнились слова, сказані через пророка Ісаю:
«Він узяв на Себе наші хвороби
і поніс наші недуги».
Див. Іс. 53:4.

Ціна слідування за Христом

18Побачивши навколо Себе багато народу, Ісус наказав учням відплисти на другий бік моря. 19Тоді підійшов до Нього один книжник і сказав:

―Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!

20Ісус відповів йому:

―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.

21А інший з Його учнів сказав:

―Господи, дозволь мені спочатку піти та поховати мого батька!

22Але Ісус відповів:

―Іди за Мною й залиши мертвим ховати своїх мерців.

Ісус заспокоює бурю

23Потім Ісус зайшов у човен, за Ним увійшли і Його учні. 24І ось здійнялась на морі велика буря, так що хвилі заливали човен, а Він спав. 25Учні підійшли й розбудили Його, кажучи:

―Господи, спаси нас, бо ми гинемо!

26Він сказав їм:

―Чому ви злякалися, маловіри?

Тоді, піднявшись, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша.

27Люди дивувалися кажучи:

―Хто ж Він такий, що вітри та море підкоряються Йому?

Звільнення двох одержимих

28Коли Ісус прийшов на другий берег моря, у землю Гадаринську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць. Вони були дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.

29І ось вони закричали:

―Що Тобі до нас, Сину Божий? Ти прийшов сюди, щоб мучити нас завчасно?

30Неподалік від них паслося велике стадо свиней. 31Демони просили Ісуса, кажучи:

―Якщо виганяєш нас, то надішли нас у це стадо свиней.

32Він сказав їм:

―Ідіть!

Тоді, вийшовши, вони увійшли у свиней, і ось стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.
33Свинопаси побігли й, діставшись до міста, сповістили про все, а також про біснуватих. 34І ось усе місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.
Copyright information for UkrNPU