‏ Psalms 103


1Благослови, душе моя, Господа!
Господи, Боже мій, Ти звеличився,
зодягнувся у славу й велич.

2Він огортається світлом, немов шатами;
розстилає небеса, як покривало;

3закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць.
Він робить хмари Своєю колісницею,
крокує на крилах вітру.

4Він робить Своїми посланцями вітри,
Своїми слугами – полум’я вогню.

5Він заклав землю на її основах,
тому не похитнеться вона повік-віків!

6Ти вкрив її безоднею, мов одягом,
на горах стояли води,

7 та від грізного крику Твого побігли вони,
від голосу грому Твого пустилися навтіки.

8Піднялися були в гори вони
та спустилися в долини,
до місця, яке Ти влаштував для них.

9Ти поклав межу, яку вони не перейдуть,
не вкриють вони знову землі.

10Ти посилаєш води джерела в річища,
між горами течуть вони,

11напувають усіх звірів польових;
там втамовують свою спрагу дикі віслюки.

12При водах тих живуть птахи небесні,
з-поміж гілля подають голос.

13Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх.
Від плоду діянь Твоїх насичується земля.

14Ти вирощуєш траву для худоби
й збіжжя для потреб людини,
щоб вивести їжу із землі,

15і вино, що серце людське веселить,
щоб сяяло обличчя від олії
і хлібом зміцнилося серце людини.

16Насичуються дерева Господні,
кедри ліванські, які Він насадив.

17Там птахи в’ють гнізда,
домівка лелеки – на кипарисах.

18Високі гори диким козлам належать,
скелі – притулок даманів.
Даман (євр. шафа́н) – травоїдні ссавці, розміром із зайця; мають особливі, лапки з присосками, завдяки яким можуть спритно лазити по прямовисним скелям і стовбурам дерев. У Біблії згадуються також в Лев. 11:5; Повт. 14:7; Пр. 30:26.

19Він створив місяць, щоб час визначати;
сонце знає, коли йому заходити.

20Ти наводиш темряву, і настає ніч,
коли рухаються всі звірі лісові.

21Молоді леви ричать за здобиччю,
просячи собі у Бога їжу.

22Сходить сонце – вони збираються разом
і лягають у своє лігво.

23Людина виходить на свою працю
й на роботу свою аж до вечора.

24Які численні діяння Твої, Господи!
Усе Ти мудро створив;
земля наповнена створіннями Твоїми.

25Ось море велике й просторе,
там живина кишить без ліку,
живі істоти – малі й великі.

26Там ходять кораблі,
там цей Левіятан,
Левіятан – морське чудовисько; Див. Йов 3:8; 40:20–41:26; Пс. 73:14; Іс. 27:1-2.
якого Ти створив, щоб бавився він у морі.

27Усі вони очікують від Тебе,
що Ти даси їм їжу своєчасно.

28Ти даєш їм – вони приймають,
відкриваєш руку Твою – насичуються благом.

29Сховаєш обличчя Своє –
вони бентежаться.
Забираєш дух їхній – гинуть
і повертаються в порох земний.

30Пошлеш духа Свого –
вони створюються,
і Ти оновлюєш обличчя землі.

31Нехай буде слава Господня навіки,
нехай радіє Господь діянням Своїм!

32Він погляне на землю, і вона затремтить;
торкнеться до гір, і вони задимлять.

33Я співатиму Господеві усе життя моє;
співатиму Богові моєму, поки існую.

34Нехай буде приємним Йому мій роздум:
я радітиму в Господі.

35Нехай згинуть грішники із землі
й нечестивих більше не буде.
Благослови, душе моя, Господа!
Алілуя!
Copyright information for UkrNPU