Psalms 105
1Алілуя!
Славте Господа,
бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
2Хто може виразити словами могутність Господа
й сповістити всю хвалу Його?
3Блаженні ті, хто стереже правосуддя,
хто справедливо діє повсякчасно!
4Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу,
з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
5щоб міг я побачити добробут обраних Тобою,
радіти радістю за народ Твій,
похвалитися разом зі спадком Твоїм.
6Згрішили ми, як і предки наші,
вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
7Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес,
не пам’ятали величі милості Твоєї,
але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
8Та Він все ж врятував їх заради Свого імені,
щоб виявити Свою могутність.
9Пригрозив Він морю Червоному, ▼
▼Червоне море – так передано цю географічну назву в більшості перекладів завдяки грецькому перекладу (Септуаґінта), у єврейському тексті вжито назву Очеретяне море йам-су́ф, що позначає, імовірно, Акабську затоку (1 Цар. 9:6).
і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
10І врятував їх від руки ненависника,
визволив від руки ворога. ▼
▼Див. Вих. 14:30.
11Покрили води супротивників їхніх –
жоден з них не лишився живим.
12Тоді повірили вони словам Його
й заспівали Йому хвалу.
13Та швидко забули Його діяння,
не чекали на пораду від Нього.
14Запалали пристрастю в пустелі
й випробовували Бога в дикій землі.
15Тоді Він задовольнив прохання їхнє,
але послав виснаження їхнім душам.
16Та вони позаздрили Мойсею у стані
й Аарону, святому Господа.
17Відкрилася земля, і поглинула Датана,
і накрила все зборище Авірама. c
18Запалав вогонь серед їхнього зборища,
полум’я пожерло нечестивих.
19Вони зробили теля на Хориві
й вклонилися істукану, вилитому з металу, d
20проміняли Славу свою
на зображення бика, що їсть траву.
21Забули Бога, Рятівника свого,
Що звершив великі діяння в Єгипті,
22чудеса в землі Хамовій,
дії страшні на морі Червоному.
23Він наказав би знищити їх,
якби Мойсей, обранець Його,
не став перед Ним у проломі,
щоб відвернути гнів Його,
аби Він не погубив їх.
24І знехтували вони Землею Бажаною,
не повірили Його слову,
25і ремствували в шатрах своїх,
і не слухали голосу Господа.
26Тоді Він простягнув руку Свою на них,
щоб повалити їх в пустелі,
27і розкидати нащадків їхніх поміж народами,
і розсіяти їх по чужих землях.
28Вони пристали до Ваал-Пеора
і їли жертви мертвим богам. ▼
29І гнівили Бога вчинками своїми,
тоді спалахнула серед них моровиця.
30Постав Пінхас і вчинив суд,
і моровиця припинилася.
31Це зараховано було йому в праведність
з роду в рід, навіки.
32І розлютили Його при водах Мериви,
і Мойсей зазнав через них лиха, ▼
33бо засмутили вони його дух,
і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
34Вони не знищили народів,
про які сказав їм Господь,
35але змішалися з народами
й навчилися діяти за їхніми вчинками;
36служили ідолам їхнім,
які стали для них пасткою.
37Приносили синів своїх і доньок
у жертву бісам
38і проливали невинну кров,
кров своїх синів і доньок,
яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським,
і осквернилася земля кров’ю.
39Вони стали нечистими через свої діяння,
розпусно поводилися у своїх вчинках. ▼
40Тоді спалахнула лють Господа на народ Його,
гидким став Йому спадок Його.
41І віддав Він їх у руки народів,
і ненависники їхні панували над ними.
42Вороги гнобили їх,
і вони підкорилися під їхню руку.
43Він багато разів визволяв їх,
але вони бунтували у своїх задумах
і занурилися у гріхи свої.
44Але Він зглянувся на скорботу їхню,
коли почув їхнє волання,
45і згадав про Завіт Свій з ними,
і змилувався через велике Своє милосердя.
46І викликав співчуття до них
у тих, хто тримав їх у полоні.
47Врятуй нас, Господи, Боже наш,
і збери нас з-поміж народів,
щоб прославити Твоє святе ім’я,
піднесено співати Тобі хвалу.
48Благословенний Господь, Бог Ізраїлю,
споконвіку й повіки!
І нехай скаже увесь народ: «Амінь!»
Алілуя!
Copyright information for
UkrNPU