Psa 141 | UkrNPU | STEP | Роздуми Давидові, коли він був у печері. Молитва. Голосно до Господа волаю, голосно Господа благаю.

‏ Psalms 141

1 Роздуми Давидові, коли він був у печері. ^{▼▼Див. 1 Цар. 22:1-2.} Молитва.

Голосно до Господа волаю,
голосно Господа благаю.
2 ^{▼▼142:2 у більшості Біблій.} Виливаю перед Ним скаргу мою,
розповів Йому про скорботу свою.

3 ^{▼▼142:3 у більшості Біблій.} Коли знемагав у мені дух,
Ти знав стежину мою.
На дорозі, якою я йшов,
вони сховали для мене пастку.
4 ^{▼▼142:4 у більшості Біблій.} Поглянь, Господи, праворуч і побач:
ніхто не впізнає мене,
загинув притулок мій,
нікому немає діла до душі моєї.

5 ^{▼▼142:5 у більшості Біблій.} До Тебе волаю я, Господи,
кажучи: «Ти – пристановище моє,
доля моя на землі живих».

6 ^{▼▼142:6 у більшості Біблій.} Прислухайся до волання мого,
бо знемігся я дуже;
визволи мене від моїх переслідувачів,
адже вони сильніші за мене.
7 ^{▼▼142:7 у більшості Біблій.} Виведи з в’язниці душу мою,
щоб прославити мені ім’я Твоє.
Зберуться праведні довкола мене,
коли Ти мені віддячиш.