Psa 105 | UkrNPU | STEP | Алілуя! Славте Господа , бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!

‏ Psalms 105

1 Алілуя!
Славте Господа,
бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
2 Хто може виразити словами могутність Господа
й сповістити всю хвалу Його?
3 Блаженні ті, хто стереже правосуддя,
хто справедливо діє повсякчасно!
4 Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу,
з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
5 щоб міг я побачити добробут обраних Тобою,
радіти радістю за народ Твій,
похвалитися разом зі спадком Твоїм.
6 Згрішили ми, як і предки наші,
вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
7 Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес,
не пам’ятали величі милості Твоєї,
але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
8 Та Він все ж врятував їх заради Свого імені,
щоб виявити Свою могутність.
9 Пригрозив Він морю Червоному, ^{▼▼Червоне море – так передано цю географічну назву в більшості перекладів завдяки грецькому перекладу (Септуаґінта), у єврейському тексті вжито назву Очеретяне море йам-су́ф, що позначає, імовірно, Акабську затоку (1 Цар. 9:6).} і висохло воно,
і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
10 І врятував їх від руки ненависника,
визволив від руки ворога. ^{▼▼Див. Вих. 14:30.}
11 Покрили води супротивників їхніх –
жоден з них не лишився живим.
12 Тоді повірили вони словам Його
й заспівали Йому хвалу.
13 Та швидко забули Його діяння,
не чекали на пораду від Нього.
14 Запалали пристрастю в пустелі
й випробовували Бога в дикій землі.
15 Тоді Він задовольнив прохання їхнє,
але послав виснаження їхнім душам.
16 Та вони позаздрили Мойсею у стані
й Аарону, святому Господа.
17 Відкрилася земля, і поглинула Датана,
і накрила все зборище Авірама. ^c
18 Запалав вогонь серед їхнього зборища,
полум’я пожерло нечестивих.
19 Вони зробили теля на Хориві
й вклонилися істукану, вилитому з металу, ^d
20 проміняли Славу свою
на зображення бика, що їсть траву.
21 Забули Бога, Рятівника свого,
Що звершив великі діяння в Єгипті,
22 чудеса в землі Хамовій,
дії страшні на морі Червоному.
23 Він наказав би знищити їх,
якби Мойсей, обранець Його,
не став перед Ним у проломі,
щоб відвернути гнів Його,
аби Він не погубив їх.
24 І знехтували вони Землею Бажаною,
не повірили Його слову,
25 і ремствували в шатрах своїх,
і не слухали голосу Господа.
26 Тоді Він простягнув руку Свою на них,
щоб повалити їх в пустелі,
27 і розкидати нащадків їхніх поміж народами,
і розсіяти їх по чужих землях.
28 Вони пристали до Ваал-Пеора
і їли жертви мертвим богам. ^{▼▼Див. Чис. 13; 14.}
29 І гнівили Бога вчинками своїми,
тоді спалахнула серед них моровиця.
30 Постав Пінхас і вчинив суд,
і моровиця припинилася.
31 Це зараховано було йому в праведність
з роду в рід, навіки.
32 І розлютили Його при водах Мериви,
і Мойсей зазнав через них лиха, ^{▼▼Див. Вих. 17:1-7; Чис. 20:2-13.}
33 бо засмутили вони його дух,
і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
34 Вони не знищили народів,
про які сказав їм Господь,
35 але змішалися з народами
й навчилися діяти за їхніми вчинками;
36 служили ідолам їхнім,
які стали для них пасткою.
37 Приносили синів своїх і доньок
у жертву бісам
38 і проливали невинну кров,
кров своїх синів і доньок,
яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським,
і осквернилася земля кров’ю.
39 Вони стали нечистими через свої діяння,
розпусно поводилися у своїх вчинках. ^{▼▼Див. Повт. 7:1-6; 18:9-13; Суд. 1:19–2:5.}
40 Тоді спалахнула лють Господа на народ Його,
гидким став Йому спадок Його.
41 І віддав Він їх у руки народів,
і ненависники їхні панували над ними.
42 Вороги гнобили їх,
і вони підкорилися під їхню руку.
43 Він багато разів визволяв їх,
але вони бунтували у своїх задумах
і занурилися у гріхи свої.
44 Але Він зглянувся на скорботу їхню,
коли почув їхнє волання,
45 і згадав про Завіт Свій з ними,
і змилувався через велике Своє милосердя.
46 І викликав співчуття до них
у тих, хто тримав їх у полоні.
47 Врятуй нас, Господи, Боже наш,
і збери нас з-поміж народів,
щоб прославити Твоє святе ім’я,
піднесено співати Тобі хвалу.
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлю,
споконвіку й повіки!
І нехай скаже увесь народ: «Амінь!»
Алілуя!