Psa 48 | UkrNPU | STEP | Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом.

‏ Psalms 48

1 Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом.
2 Послухайте це, усі народи,
зважте, усі мешканці плинного світу,
3 сини Адамові, сини людські, –
як багаті, так і бідні.
4 Вуста мої промовлять мудрість,
і роздуми мого серця – глибоке розуміння.
5 Схилю своє вухо до притчі,
відкрию під звуки арфи мою загадку:
6 Чого мені боятися в дні лиха,
коли беззаконня лукавих оточить мене –
7 тих, хто на власні статки покладає надію
й багатством своїм вихваляється?
8 Але ж брата ніхто не зможе викупити,
ніхто не дасть Богові належного викупу ^{▼▼Давньоєврейське слово ко́фер означає викуп, спокута, яка дається за збереження життя іншої людини; Вих. 30:12.} за нього.
9 Бо занадто дорогим був би викуп за його душу,
тому повік не досягти того,
10 щоб хтось жив вічно
й не побачив безодні смерті ^{▼▼Або: й не побачив тління.}.
11 Адже кожен бачить, що мудрі помирають,
і поряд із ними дурень і невіглас гине,
залишаючи іншим свої статки.
12 Могили стали для них вічним домом,
помешканнями їхніми з роду в рід.
А вони називали своїми іменами землі!
13 Але ж людина не завжди перебуватиме в пошані,
подібна вона до тварин, що гинуть.
14 Так, життєві дороги їхні – невігластво!
Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах. ^{▼▼схвалюють те, що в них на вустах – тобто схвалюють їхній спосіб життя.}
15 Немов вівці, вони приготовані для царства смерті;
смерть пастиме їх,
а на ранок праведники пануватимуть над ними.
Їхня міць виснажиться,
безодня смерті – омріяне житло ^{▼▼Давньоєврейське слово зеву́л вживається у значенні високо піднесене помешкання, Див. Ав. 3:11; 1 Цар. 8:13; Іс. 63:15; 2 Хр. 6:2.} для них.
16 Але Бог викупить душу мою з-під влади царства мертвих,
коли прийме мене до Себе. Села
17 Не переймайся, коли хтось багатіє,
коли посилюється слава дому його.
18 Адже в час смерті нічого не візьме він із собою,
слава його не зійде вслід за ним до царства мертвих.
19 Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, –
адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
20 однак піде він до роду своїх предків,
так що повік світла не побачить.
21 Людина в пошані, але нерозумна,
подібна до тварин, що гинуть.