‏ Psalms 72

Книга 3

Пс. 72–88

1Псалом Асафів.
Який же добрий Бог до Ізраїля,
до чистих серцем!

2А в мене ледь не похитнулися мої ноги,
мало не втратили опору мої стопи,

3коли я позаздрив нерозумним,
побачивши добробут нечестивих!

4Адже немає в них страждань до самої смерті
й тіла їхні пашіють здоров’ям.

5Вони вільні від тягарів людських,
і труднощі людські не торкаються їх.

6Тому пиха вкрила їм шию намистом,
насильство вдягає їх неначе шати.

7Вирячилися від жиру їхні очі –
збулися в них розбещені задуми серця.

8Глузують і говорять злісно,
розмовляють зухвало про пригнічення.

9На небеса зазіхають вуста їхні,
і язик їхній по землі походжає.

10Тому туди ж народ Його звертається,
п’ють собі жадібно воду
Пити жадібно воду – тут ідіома: бездумно захоплюватися чимось, чиїмось способом життя.
повною мірою.

11Вони говорять: «Як дізнається Бог?
Хіба є знання у Всевишнього?

12Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні
й примножують статки!»

13Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце
й обмивав у невинності мої руки?

14Я був уражений картанням цілий день
і докорами сумління – щоранку.

15Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!»,
то цим я зрадив би рід синів Твоїх.

16І роздумував я, щоб пізнати це,
але воно було тяжким в очах моїх.

17Аж поки не увійшов я до святилища Божого
й не зрозумів, яким буде їхній кінець.

18Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких
і потім штовхаєш їх до загибелі.
Або: І кидаєш їх додолу, коли вони підносяться так у грецькому (Септуаґінта) й сирійському (Пешитта) перекладах.

19Як несподівано вони перетворилися на руїну,
зникли, згинули від жаху!

20Як сновидіння зникає після пробудження,
так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
Або: знехтуєш їхнім виглядом.

21Коли ж серце моє гарячилося
й нутрощі мої терзалися,

22тоді я був невігласом і нерозумним,
мов худоба, перед Тобою.

23Та я завжди з Тобою:
Ти тримаєш мою правицю у Своїй руці.

24Ти ведеш мене Своєю порадою,
а потім приймеш мене у славу.

25Хто є в мене на небі, крім Тебе?
Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!

26Виснажилося моє тіло й моє серце,
та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!

27Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть;
Ти знищиш усіх, хто блукає вдалині від Тебе.

28А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога;
у Володаря Господа мій притулок,
щоб я міг звіщати Його діяння.
Copyright information for UkrNPU