‏ 2 Samuel 23

Останнє Давидове слово

1А оце останні Давидові слова: „Сло́во Давида, сина Єссе́євого, і слово му́жа високопоста́вленого, пома́заного Богом Якововим, і солодкого піснотво́рця Ізра́їлевого. 2Дух Господній гово́рить в мені, а слово Його — на моїм язику́! 3Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пану́ючий серед людей, — справедливий панує у Божім страху́! 4І він буде, як світло пора́нку безхма́рного, коли сонце вихо́дить уранці, і як з бли́ску трава вироста́є з землі по дощі! 5Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного бо запові́та в усьому мені там укла́дено — і він стереже́ться, бо він усе спасі́ння моє й усе жада́ння! Хіба Він не дасть, щоб він виріс? 6А нечестивий, як те́рен, відки́нений, і вони всі, бо рукою його не беруть. 7А хто хоче до них доторкну́тись, нехай запасе́ться залізом чи де́ржаком спи́са, і на місці своїм огнем будуть попа́лені!“

Список Давидових лицарів

8А оце імена Давидових ли́царів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, — він вимахував своїм держако́м одним ра́зом на вісім сотень побитих. 9По ньому Елеаза́р, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом. Коли филисти́мляни зневажа́ли ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізра́їльтяни, 10він устав, та й ударив на филисти́млян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча. І зробив Господь велике спасі́ння того дня, а наро́д вертався за ним тільки на грабува́ння. 11А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин. І зібралися филисти́мляни до Лехи, а там була діля́нка поля, повна сочеви́ці, а наро́д повтікав перед филисти́млянами. 12І став він посере́дині тієї діля́нки та й врятував її, а филисти́млян побив. І зробив Господь велике спасі́ння. 13І зійшли троє з тридцяти напоча́тку, і прийшли в жнива́ до Давида, до твердині Адуллам. А громада филисти́млян таборува́ла в долині Рефаїм. 14Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді в Віфлеємі. 15І спра́гнув Давид та й сказав: „Хто напо́їть мене водою з криниці, що в брамі?“ 16I про́дерлися ці три ли́царі до филистимського табо́ру, і зачерпну́ли води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони ви́несли, і прине́сли до Давида, та він не схотів її пити, — і вилив її для Господа, 17та й сказав: „Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих му́жів, що ходили, наража́ючи життям своїм? І не хотів він пити її... Оце зроби́ли три ці ли́царі. 18А Авіша́й, брат Йоава, Церуїного сина, — він голова цих тридцяти. І він вимахував своїм списо́м над трьо́ма сотнями, що побив. І він мав славу серед тих трьох. 19Із тих тридцятьо́х він був найбільше поважа́ний, і став він їм за провідника́. А до тих трьох не належав. 20А Бена́я, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточи́нний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов, і забив лева в сере́дині ями сніжного дня. 21Також побив він одного єги́птянина, мужа поставно́го, а в руці цього єги́птянина був спис. І зійшов він до нього з києм, і видер списа́ з руки того єги́птянина, — та й убив його списо́м його. 22Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів. 23З тих тридцяти він був поважні́ший, а до тих трьох не належав. І Давид призна́чив його до своєї таємної ради. 24Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти; Елханан, син Додів, із Віфлеєму; 25Шамма хародянин, Еліка хародянин, 26Хелец палтянин; Іра, син Іквешів, текоїтянин; 27Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин, 28Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин, 29Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини Веніяминові; 30Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу, 31Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин, 32Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан, 33Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин; 34Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин; 35Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин, 36Їг'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин, 37Целек аммонеянин; Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного; 38Іра їтрянин, Ґарев їтрянин, 39Урі́я хіттянин, — усіх тридцять і сім.