Ecclesiastes 12
І ве́рнеться порох у землю
1І пам'ята́й в днях юна́цтва свого́ про свого Творця́, аж поки не при́йдуть злі дні, й не наступлять літа́, про які говорити ти бу́деш: „Для мене вони неприємні!“ 2аж поки не сте́мніє сонце, і світло, і місяць, і зо́рі, і не ве́рнуться хмари густі́ за доще́м, 3у день, коли затремтя́ть ті, хто дім стереже, і зі́гнуться мужні, і спи́нять роботу свою млинарі́, бо їх стане мало, і поте́мніють ті, хто в вікно визирає, 4і двері подвійні на вулицю за́мкнені бу́дуть, як зме́ншиться гу́ркіт млина́, і голос пташи́ни замовкне, і затихнуть всі до́чки співучі, 5і будуть боятись високого місця, і жа́хи в дорозі їм бу́дуть, і мигда́ль зацвіте, й обтяжі́є коби́лка, і загине бажа́ння, бо ▼▼Кінець цього віршу мав би бути на кінці віршу 6-го.
люди́на відхо́дить до вічного дому свого́, а по вулиці будуть ходити довко́ла голосі́льники, 6аж поки не пі́рветься срібний шнуро́к, і не зло́миться кругла посу́дина з золота, і при джерелі́ не розі́б'ється глек, і не зламається ко́ло, й не ру́не в крини́цю... 7І ве́рнеться порох у землю, як був, а дух ве́рнеться зно́ву до Бога, що дав був його! 8Наймарні́ша марно́та, — сказав Пропові́дник, — марно́та — усе! Хто був Проповідник
9Крім того, що Пропові́дник був мудрий, він навчав ще наро́д знання́. Він важив та досліджував, склав багато при́повістей. 10Проповідник пильнував знахо́дити потрібні слова, і вірно писав правдиві слова.Пі́дсумок усього: Бога бійся!
11Слова мудрих — немов оті ле́за в ґірли́зі, і мов позаби́вані цвя́хи, складачі́ ж таких слів, — вони да́ні від одного Па́стиря. 12А понад те, сину мій, будь обере́жний: складати багато книжо́к — не буде кінця́, а багато навчатися — мука для тіла! 13Підсумок усьо́го почутого: Бога бійся, й чини́ Його за́повіді, бо належить це кожній люди́ні! 14Бо Бог приведе́ кожну справу на суд, і все потаємне, — чи добре воно, чи лихе!
Copyright information for
UkrOgienko