Genesis 35
Переселення Якова до Бет-Е́лу
1І сказав Бог до Якова: „Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм“. 2І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: „Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж. 3І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю́ я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, ▼▼Be jom carat — в день мого утиску, — у день недолі, скрути.
і був зо мною в дорозі, якою ходив я“. 4І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом. 5І вирушили вони. І великий ▼▼В ориґіналі „жах Божий“ — це великий жах, пор. 1 М. 30. 8, Пс. 36. 7.
жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова. 6І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь наро́д, що був з ним. 7І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, ▼▼Ел Бет-Ел — Бог Бет-Елу.
бо там явився йому Бог, ▼▼В ориґіналі: явилися йому Боги.
коли він утікав перед своїм братом. 8І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут. ▼▼Аллон-Бахут — дуб плачу.
9І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його. 10І сказав йому Бог: „Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізра́їль буде ім'я́ твоє“. І назвав ім'я йому: Ізра́їль. 11І сказав йому Бог: „Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, — наро́д і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із сте́гон твоїх. 12А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, — дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край“. 13I вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив. 14І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою. 15І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел. Смерть Рахілі
16І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра ▼▼Ківра — міра, з версту.
землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи. 17І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: „Не бійся, бо й це тобі син“. 18I сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, ▼▼Бен-Оні — син болю мого.
а його батько назвав його: Веніями́н. ▼▼Веніямин, Бен-Ямін — син правиці.
19І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм. ▼▼Бет-Лехем, Віфлеєм — дім хліба.
20І поставив Яків пам'ятника на гробі її, — це надгро́бний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні. 21І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру. ▼▼Міґдал-Едер — башта стада.
22І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. Нащадки Якова
А в Якова було дванадцятеро синів.
23Сини Ліїні: перворідний Якова Руви́м, і Симео́н, і Леві́й, і Юда, і Іссаха́р, і Завуло́н. 24Сини Рахілині: Йо́сип і Веніями́н. 25А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефтали́м. 26А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Аси́р. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському. 27І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре́, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак. 28І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ. 29І впоко́ївся Ісак та й помер, і прилучився до своє́ї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.Нащадки Іса́ва
Copyright information for
UkrOgienko