Job 15 | UkrOgienko | STEP | І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

‏ Job 15

Друга Еліфа́зова мова: Оскаржають тебе твої уста

1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав: 2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою? 3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них? 4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога, 5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів. 6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи ^{▼▼Уста й губи в Біблії — синоніми язика, мови.} свідкують на те́бе: 7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений? 8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав? 9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно? 10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́. 11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́? 12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають, 13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́? 14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений? 15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, — 16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду? 17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́, 18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, — 19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них. 20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано. 21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник. 22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́. 23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́. 24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю, 25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього, 26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх. 27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром, 28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені. 29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки. 30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений. 31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, — 32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене! 33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, — 34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника: 35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.