Psalms 141
Псалом навча́льний, Давида, коли він був у печері. Молитва.
1 2Мій голос до Господа, — я кличу, мій голос до Господа, — я блага́ю! 3Перед обличчям Його вилива́ю я мову свою, про недолю свою я розка́зую перед обличчям Його́, 4коли́ омліва́є мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу́, па́стку для мене сховали! 5Право́руч поглянь і побач: немає ніко́го знайо́мого, загинув приту́лок від мене, ніхто не питає за душу мою. 6Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу́: „Ти моє пристано́вище, доля моя у країні живих!“ 7Прислу́хайся ж Ти до блага́ння мого́, бо зробився я зо́всім нужде́нний! Визволь мене від моїх переслі́дників, бо стали сильніші від мене вони! 8Ви́веди душу мою із в'язни́ці, щоб сла́вити Йме́ння Твоє! Праведні ото́чать мене, як учи́ниш добро надо мною!
Copyright information for
UkrOgienko