Psa 36 | UkrOgienko | STEP | Давидів. Не розпалюйся гнівом свої́м на злочинців, не май за́здрости до беззаконних,

‏ Psalms 36

Давидів.

1 Не розпалюйся гнівом свої́м
на злочинців, не май за́здрости до беззаконних, 2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть! 3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй! 4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння! 5 На Господа здай доро́гу ^{▼▼Дорога, путь, стежка — у біблійній мові це життя, життєва путь. Пор. Пс. 1.6.} свою, і на Нього надію клади, і Він зробить, 6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень. 7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі. 8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло, 9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють! 10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його, 11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим! 12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами, 13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день! 14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, ^{▼▼Простодорогий — чесний, справедливий.} — 15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки! 16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох, 17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є! 18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки, 19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть. 20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони! 21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає, 22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть! 23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її; 24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь. 25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили. 26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення. 27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи! 28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине! 29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній. 30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право, 31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться. 32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́, 33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його. 34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні. 35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево, 36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов! 37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність, 38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине! 39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття, 40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!