‏ Genesis 21

А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“. 1І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати. 2Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку. 3

Іса́к

4А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив. 5І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог. 6І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак. 7І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому. 8А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його. 9І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“. 10І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“. 11І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

Недоля Аґа́ри та Ізмаї́ла

12І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається. 13I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“. 14Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його. 15І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. 16І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“. 17І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева. ▼

▼Беер-Шева — криниця присяги або криниця семи (овечок).

18І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів. 19І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала. 20І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там. 21Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“. 22І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця. 23І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник. 24І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

Умова між Авраамом та Авімеле́хом

25І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш! 26А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“. 27І сказав Авраам: „Я присягаю!“ 28І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби. 29І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“. 30І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову. 31І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно. 32І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“ 33А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“. 34Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.