‏ Isaiah 24

Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи! 1Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.

Шін

2Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться. 3Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов. 4Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́! 5Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї. 6Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння. ▼

▼Спотика́ння — спокуса, завада, провина, гріх.

7На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную. 8Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх. 9Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!

Тав

10Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму! 11Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь! 12Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене. 13Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість. 14Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої. 15Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя! 16Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені! 17Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
18

Пісня проча́н.

19 Я кликав до Господа в го́рі своїм, — і Він мене ви́слухав, — 20Господи, ви́зволь же душу мою від губи́ неправди́вої, від язика́ зрадли́вого! 21Що́ Тобі дасть, або що́ для Тебе дода́сть лукавий язик? — 22Заго́стрені стрі́ли поту́жного із ялівце́вим вугі́ллям! 23Горе мені, що заме́шкую в Ме́шеху, що живу́ із шатра́ми Кеда́ру!